1. Діалектний варіант слова “лялька” (іграшка у формі людини або тварини).
2. Розмовне, часто пестливе позначення маленької дитини, переважно дівчинки.
3. У фольклорі та діалектах — назва міфологічної істоти, духу, схожого на русалку або мавку.
4. Застосовується як власна назва (прізвисько, ім’я тварини) або як термін у спеціальних контекстах (наприклад, “ляля” — вид риби-карася в окремих регіонах).