лякучий
[ljɑkut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Л
Значення
- (Психологія) –
Якість або властивість того, що лякає, викликає відчуття страху, жаху або тривоги; страшний, жахливий.
- (Література) –
У міфології та фольклорі — епітет, що характеризує міфічну істоту, духа або явище, здатне налякати (наприклад, “лякучий мавка”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лякучий, р. лякучого, д. лякучому, з. лякучого, о. лякучим, м. лякучім