ляхування

[ljɑxuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Історія) –

    Історичний термін, що позначає процес полонізації, тобто насадження польської мови, культури, звичаїв та католицизму серед українського населення (переважно на західноукраїнських землях), що супроводжувалося зневагою до місцевої мови та традицій.

  2. (Історія) –

    У переносному значенні — надмірне захоплення польськими звичаями, манерою поведінки або культурними зразками, що часто сприймається як запозичення на шкоду власній ідентичності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ляхування, р. ляхування, д. ляхуванню, з. ляхування, о. ляхуванням, м. ляхуванні, к. ляхування

Більше записів