ляда

1. (заст.) Неплідна, погана земля; пустка, неугіддя.

2. (заст., перев. мн.) Лісова галявина, вирубка, перелісок, де земля відпочиває під паром.

3. (діал.) Поле, ділянка землі, яка перебуває під паром; пар.

4. (діал.) Поле, городня земля взагалі; часто вживається у назвах місцевостей (напр., урочищ).

Приклади:

Приклад 1:
Тепер воно було одтулене, ляда була підведена вгору — і от тудою разом полинули з кают-компанії на чердак гармонійні звуки піаніно. Це була прелюдія… Потім якийсь мелодійний жіночий голос по-англійськи заспівав, приграваючи собі на піаніно, японську пісню про золоту рибку «A goldfisch swam in a big glass bowl».
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
По якімсь часі ляда відчинилася знову й просунулася та сама голова. Дивлячись чомусь злими очима на Андрія, голова промовила таємниче й уперто: — На «У»!..
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”