лужність

1. Властивість лугів, лужних ґрунтів або розчинів; наявність лужних речовин, що визначається високим значенням pH (>7).

2. (у геології та ґрунтознавстві) Сукупність властивостей гірських порід або ґрунтів, обумовлена вмістом у них лужних металів (натрію, калію тощо).

Приклади:

Приклад 1:
Серед обмежувальних показників є підвищена токсична лужність, рН, високий вміст токсичних с олей, висока лужність і загальна мінералізація, підвищений вміст заліза, магнію, азоту та завислих часток переважно органічного походження (гідробіонтів). Небезпечним для систем краплинного зрошення є біологічне забруднення поливної води, яке настає влітку в період підвищеного водоспоживання рослин, і, за якого погіршуються умови проведення процесу зрошення згідно з технологічним регламентом.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
Велика концентрація йонів гідроксилу вказує на високу лужність розчину; рН в цьому випадку дорівнює 12,6. Ортофосфат натрія – сильна основа, майже така ж, як гідроксид натрію (Д. Батлер).
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”