1. (історичне) Дерев’яна палиця, кийок, ломака, якою колись били засуджених, здійснюючи покарання шляхом биття по тілу.
2. (переносне) Суворе покарання, кара, тяжке випробування; те, що спричиняє страждання або пригнічує.
лутига
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |