Значення
- (Історія) –
(історичне) Дерев’яна палиця, кийок, ломака, якою колись били засуджених, здійснюючи покарання шляхом биття по тілу.
- (Література) –
(переносне) Суворе покарання, кара, тяжке випробування; те, що спричиняє страждання або пригнічує.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лутига, р. лутиги, д. лутизі, з. лутигу, о. лутигою, м. лутизі, к. лутиго
Походження слова (Етимологія)
Лутига — це українська назва рослини з родини лободових (Atriplex), відомої як лобода. Етимологія слова не зовсім ясна. Можливо, воно пов’язане з білоруським «лодыга» (стебло трубчастої рослини) або польським «łodyga» (стебло). Також існує припущення, що воно могло зазнати впливу слова «лут» (лико з липи), оскільки в деяких слов’янських мовах є паралелі між коренями лут- і лод-. Інша версія пов’язує його з польськими назвами дикого латука (łocуga, łocyka).