луцан

[lut͡sɑn] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Техніка) –

    Діалектна назва (західноукраїнські говірки) для великого дерев’яного посуду, діжки, кадки або коритоподібного ящика, часто використовуваного для замісу тіста, зберігання борошна або інших сипучих продуктів.

  2. (Лінгвістика) –

    У переносному значенні — людина грубого, незграбного або великого на вид; те саме, що «дюдя», «гігант» (розмовно, часто іронічно або зневажливо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. луцан, р. луцана, д. луцанові, з. луцана, о. луцаном, м. луцані, к. луцан

Більше записів