луцан

1. Діалектна назва (західноукраїнські говірки) для великого дерев’яного посуду, діжки, кадки або коритоподібного ящика, часто використовуваного для замісу тіста, зберігання борошна або інших сипучих продуктів.

2. У переносному значенні — людина грубого, незграбного або великого на вид; те саме, що «дюдя», «гігант» (розмовно, часто іронічно або зневажливо).

Приклади:

Відсутні