луточка

[lutot͡ʃkɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Геологія) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “лутка” — невелика лука, невеликий згин ріки, що утворює вигнуту ділянку берега.

  2. (Геологія) –

    (у діалектах, зокрема поліських) Невелика, часто заболочена, улоговина або низина серед лісу; мокре місце.

  3. (Лінгвістика) –

    (переносно, рідко) Про щось незначне за розміром або глибиною, що нагадує маленький вигин або заглиблення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. луточка, р. луточки, д. луточці, з. луточку, о. луточкою, м. луточці, к. луточко

Більше записів