лускотіти

[luskotitɪ] Дієслово

Буква:Л

Значення

  1. (Фізика) –

    Видавати легкий, дзвінкий, переливчастий звук, подібний до лускоту; тихо дзвеніти, брязкати (переважно про металеві предмети, скло).

  2. (Лінгвістика) –

    Розмовно-експресивне: говорити швидко, багато і без особливого змісту; теревенити, базікати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я лускочу, ти лускотиш, він лускотить, ми лускотимо, ви лускотите, вони лускотять

Більше записів