лушня

Приклад 1:
Лушня був ши­ро­коп­ле­чий пар­ни­ще, ви­со­кий, бра­вий, з хо­ро­шим панським лич­ком, з чор­ни­ми гар­ни­ми уса­ми, з ка­ри­ми ве­се­ли­ми очи­ма… Во­ни так і го­во­ри­ли у йо­го!.. Та, здається, на йо­му й шку­ра го­во­ри­ла – та­кий ба­ла­ку­чий.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”