лущити

1. Очищати насіння, зерно, горіхи, овочі тощо від лушпиння, шкаралупи, шкірки, качанів (наприклад, кукурудзи).

2. Розколювати, розбивати на частини щось тверде, крихке (наприклад, каміння, лід).

3. Розорювати, обробляти землю лущильником, знімаючи верхній шар ґрунту.

4. Роздягати, позбавляти одягу, покриву (заст., рідк.).

Приклади:

Приклад 1:
А Сват, що лишився з усіх коней один, почав під Наливайком шарпатись і ставать дибала, вкусив його за коліно, гризонув за чобіт, спеченими губами почав підбирати камінчики та гризти-лущити їх. Очі його пішли в морду углиб, і коли він пострілював ними на Северина, то й вони, як оті камінчики, були тверді та холодні.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”