Значення
- (Лінгвістика) –
(діал.) Той, хто лупить (б’є, шмагає когось); той, хто завдає ударів.
- (Техніка) –
(діал.) Знаряддя для лупання (наприклад, для відділення зерна від качанів кукурудзи).
- (Лінгвістика) –
(діал., перен.) Про щось дуже сильне, інтенсивне (наприклад, про вітер, снігопад).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. луп'яр, р. луп'яра, д. луп'яреві, з. луп'яра, о. луп'ярем, м. луп'яреві, к. луп'яре