луп’яр

1. (діал.) Той, хто лупить (б’є, шмагає когось); той, хто завдає ударів.

2. (діал.) Знаряддя для лупання (наприклад, для відділення зерна від качанів кукурудзи).

3. (діал., перен.) Про щось дуже сильне, інтенсивне (наприклад, про вітер, снігопад).

Приклади:

Відсутні