1. Який має лупи (випуклості, горби, опуклі плями), негладкий, горбатий.
2. Розмовне. Який має великі, витріщені або вирячені очі.
лупатий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який має лупи (випуклості, горби, опуклі плями), негладкий, горбатий.
2. Розмовне. Який має великі, витріщені або вирячені очі.
Відсутні