Значення
- (Техніка) –
Спеціальний радіолокаційний пристрій, призначений для дослідження поверхні Місяця шляхом спрямування на неї радіосигналів і аналізу відбитого ехосигналу.
- (Техніка) –
Назва серії радянських автоматичних міжпланетних станцій, запущених у 1960-1970-х роках для дослідження Місяця та космічного простору, які були оснащені таким пристроєм.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лунолокатор, р. лунолокатора, д. лунолокаторові, з. лунолокатор, о. лунолокатором, м. лунолокаторі, к. лунолокаторе