лукавити

[lukɑʋɪtɪ] Дієслово

Буква:Л

Значення

  1. (Психологія) –

    Навмисно говорити неправду, обманювати, хитрувати, приховуючи справжні наміри або почуття.

  2. (Психологія) –

    Поводитися удавано, нещиро, удавати з себе когось іншого; симулювати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я лукавлю, ти лукавиш, він лукавить, ми лукавимо, ви лукавите, вони лукавлять

Синоніми & Антоніми

Більше записів