Значення
- (Лінгвістика) –
(діал.) Перебувати, знаходитися десь без певної мети, гуляти, блукати, часто з відтінком ліні, бездіяльності або марнування часу.
- (Лінгвістика) –
(діал., рідк.) Вагатися, гаятися, затримуватися десь, повільно або неохоче виконувати щось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я лугарююся, ти лугарюєшся, він лугарюється, ми лугарюємося, ви лугарюєтеся, вони лугарюються