лудіння

1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі; топонім.

2. (рідко, заст.) Дія за значенням дієслова «лудити»; покриття поверхні металу тонким шаром олова або його сплаву для захисту від корозії або з метою паяння.

Приклади:

Приклад 1:
Витягалось най­кра­ще лудіння (оде­жа), нові кра­ше­ниці, пи­сані кеп­тарі, че­ре­си і табівки, ба­га­то на­би­вані цвя­хом, дро­тяні за­пас­ки, чер­лені хуст­ки шов­кові і навіть пиш­на та білосніжна гуг­ля, яку ма­ти обе­реж­но нес­ла на ціпку че­рез пле­че. Іван теж дістав но­ву кре­са­ню і дов­гу дзьобню, що би­ла йо­го по но­гах.
— Коцюбинський Михайло, “Тіні забутих предків”