лучити

[lut͡ʃɪtɪ] Дієслово

Буква:Л

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (застаріле) З’єднувати, поєднувати, сполучати щось із чимось.

  2. (Лінгвістика) –

    (діалектне) Траплятися, ставатися, відбуватися.

  3. (Історія) –

    (у літературних та історичних текстах) Зводити, скликати, збирати разом (наприклад, людей, військо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я лучу, ти лучиш, він лучить, ми лучимо, ви лучите, вони лучать

Більше записів