лубка

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “луб” — тонка гнучка кора деяких дерев (переважно липи), яку знімають цілим шаром.

2. Рідкісний варіант назви для лубочної картини — народного малюнка або гравюри, часто з пояснювальним текстом, що виконувався на тонкій дошці з липового луба.

Приклади:

Приклад 1:
Експозиція починалась з лубка: з родословного дерева походження людини від мавпи за Дарвіном. Макет ґорилоподібного неандертальця правив звичайно за вступ.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”