ложка-распатор

[loʒkɑ-rɑspɑtor] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Медицина) –

    Хірургічний інструмент, що поєднує функції ложечки (для вилучення вмісту) та розпатора (тупого розвідника або лопатки для відділення тканин), зазвичай використовується в оториноларингології та нейрохірургії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ложка-распатор, р. ложки-распатора, д. ложці-распаторові, з. ложку-распатор, о. ложкою-распатором, м. ложці-распаторі, к. ложко-распаторе

Більше записів