ловитися

1. Бути спійманим, захопленим кимсь або чимсь; потрапляти в пастку, в силки.

2. Бути викритим на чомусь, бути застаним на місці вчинення чогось; розкриватися, виявлятися (про обман, помилку, таємницю тощо).

3. (розм.) Даватися в знаки, відчуватися, помічатися (про щось неявне, але очевидне).

4. (розм.) Піддаватися чомусь, бути схильним до чогось (наприклад, до впливу, захворювання).

5. (розм., перен.) Бути схопленим, зрозумілим розумом; запам’ятовуватися, засвоюватися.

Приклади:

Приклад 1:
Охочі до бесіди молодиці якось то брехали, що Михайло, певно, іще й не приступав до неї, бо чого б то вони так дуже любилися, ніби іще до шлюбу І дитини їй іще не зробив… Не що інше, як вона відказує, а він, простий, впросити не може, аби жінка до своєї медівниці запустила; вже старий – а дурний, не знає, як приступити до тої штуки; жаль, що ніхто дотепер не навчив хлопа цій нехитрій роботі, а в селі є такі, що могли би розказати, як і з котрого боку чоловікові треба ловитися до молодиці, щоб вона прилипла до нього навіки, наче смолою присмолена. Або може бути й друге Михайло зовсім не вдатний до жіночої ласиці, отож тримає свою жінку в дівках, аби довше не старіла, і ні з ким поділитися таким добром не хоче, а вона, також, видно, не від того, щоб своє добро на сторону роздавати.
— Матіос Марія, “Солодка Даруся”