ловчий

1. Який стосується полювання, призначений для полювання (про тварин).

2. Який має хист до полювання, вправний у полюванні (про тварин).

3. У давнину: який стосувався організації княжого чи королівського полювання; також — посада керівника полюваннями при дворі монарха.

Приклади:

Приклад 1:
Ловчий соколе, чому ти вдень полюєш дичину? В мене пір’я з перламутру, очі клеяться до сну.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”