1. Рідкісний варіант написання назви річки Лоша (Лоша́) — правої притоки Західної Двіни, що протікає в Тверській області Росії.
2. Застаріла або діалектна форма іменника «лоша́» в значенні лоша́ти, тобто лоша, коня, конячки (самки коня).
лоша
Буква
Приклади:
Приклад 1:
Невже і йому, Богданові, сплачуючи данину долі за вчинки, яких він не пам’ятав, якоюсь мірою судилося звідати Іванового лиха, з приводу котрого Богдан ще напередодні мало не розреготався, дарма що він, Богдан, Іванові щиро співчував, і пише неймовірним зусиллям волі задушив у собі сміх, щоб з поважною міною до кінця вислухати чергові Іванові запевнення й клятьби про те, як Ірина, під виглядом, ніби вона вчиться їздити на конях, цьому снобістичному спорті новоспечених скоробагатьків, котрі ще вчора світили голими сідницями, насправді зраджує його, Івана, з чотириногими тварюками, бо, мовляв, коли він, Іван, однієї днини, не дочекавшися Ірини, вирішив відвідати її під час навчання і, обстеживши порожні стайні біля школи верхової їзди, вийшов на поле, він, Іван, не тільки побачив саму Ірину серед табуна надто збуджених жеребців, а й угледів, що Ірина тримає на руках, виціловуючи на всі боки, як виціловують лише власних дітей, огидне сопливе кентавреня, що його Ірина, постерігши прискорене наближення Івана, звинно заховала поміж коней, вхопивши на руки задля окозамилювання, хоч він, Іван, усе те чудово бачив, звичайнісіньке лоша й заходилася тицькати ним в Іванові груди, кількаразово заохочуюючи його, Івана, як останнього блазня, пересвідчитися, що то лоша, так наче він не тямив, що тепер то й справді було лоша, а не кентавреня, яке змусило його, Івана, розрепетуватися, що зараз він переріже весь табун і таки знайде Іринене коняче байстря, існування котрого він уже довгий час передчував. Властиво, перша підозра щодо кентавреняти ворухнулася в ньому тієї миті, як Ірина, не дивлячися йому в очі, сповістила, що вона записалася на курс верхової їзди.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Тільки ж по-старогрецьки πολος значить «лоша», або «молодий жеребець» — ну, а в теперішній грецькій мові це, певне, значить «молодий хлопець» або, може, «син»… Виходить, що ваші культурні греки, скоро поробилися християнами, потроху позабували, чи єсть яка одміна між молодим жеребцем та молодим парнем… — зажартував він. — Чого стоїш?
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
Не моє лошатко, А от, — каже, — на горі Ходить його татко!» Вовк до огиря іде, Став його благати, Щоби йому на обід Лоша теє дати. А той каже йому: «Стій!
— Невідомий автор, “114 Rydanskij S Bajki”