льос

Приклад 1:
ÏÐÎÏÎÍÓÂÀÍÍß 12 Так я з того покоління що скуштувало плід із забороненого дерева чесності Ми нічого не змогли вдіяти зі собою занадто велика була спокуса як і занадто жорстока кара Так ми з того покоління що добровільно простягає руки в кайдани але хіба колись були інакші покоління я певний що ми навіть не достойні попередніх вони сподіваються від нас більше Коли я читаю матеріали про нараду молодих письменників де жоден не спромігся запротестувати проти виключення Дзюби зі спілки не кажучи вже проти арештів мені соромно за моє покоління Коли я пригадую Василя Стуса поета і вченого який щойно переклав для нації «Дуїнезькі елегії» Рільке а нація з вдячності послала його за ґрати дошліфовувати переклади я гордий за своє покоління Бо Христові сліди бачу і в рідній пилюці Реалії 327~ÏÐÎÏÎÍÓÂÀÍÍß 13 ви що знаєте про цезуру у вірші ще ліпше знаєте про цензуру бо кожен скоріше аніж поета виплекав у собі дбайливого цензора і перо вже ніколи не сковзне на єресь навіть щоб потім її старанно закреслити ви що знаєте про цезуру у вірші ще ліпше знаєте що таке ценз у редакторські фотелі і президії бо кожен скоріше аніж поета вигодував у собі проворного пегаса що оминає слизьке у надії на лантух золотої пшенички для нас цезура у вірші хвилеве перехоплення подиху поміж любов’ю і ненавистю і лиш тоді перед зором промелькнуть золоті видива пилку над суцвіттям трава що нестерпно випікає зеленню очі і нетерпінням оголені вуста жінки і ще багато простих речей з недоступним для нас цензом радості заборонених цензурою сумління у час ув’язнення поетів коли ми говоримо про цезуру думаємо про хвилеве затамування ран І.Калинець.Пробуджена муза ~328 ÏÐÎÏÎÍÓÂÀÍÍß 14 у часи сходжень на Голготу повернення до паперу солодше аніж блудного сина додому у часи сходження на Голготу папір єдина дійсність що будує свої білі обрії навколо нас визволених з тюрем і тільки б вона гарантувала що жоден волосок не упаде з голови Івана Дзюби у часи сходжень на Голготу папір єдиний наш трон з якого присуд лунає і кожен кат названий пером поіменно ніколи не виборсається із0за ґрат рядків поки житиме хоч один примірник оминувши високі кострища циркулярних прилюдних вироків чи домашнє полум’я самосудів у цьому площинному світі тривання їх може бути довшим аніж нам би усім хотілося або нашим нащадкам у часи сходження на Голготу повернення покрадьки до паперу створює приреченим на бездію ілюзію причетності до і руки закладені за спину воздвигають білі обрії такої нездійсненої дійсності стукай у двері паперу коли ще маєш папір Реалії 329~ÏÐÎÏÎÍÓÂÀÍÍß 15 з чорноти через чорноту і до чортовиння в очах соху плуг трактор рід свій волочимо земле найчорніша зі синього через блакить до голубого лазурового храму склепіння пісню ілюзію здвигаємо небо найнебесніше з гіркого через гірке і до гіркоти на вустах полин белену льос досвід виводимо сльозо найгіркіша від зради через відступництво і до нової зради себе друга громадо і знову себе передаємо юдо найпродажніший від віри через віру і вічно для тої віри на палі на сибіри месіїв офіруємо віро найсліпіша І.Калинець.Пробуджена муза ~330 від краю через безкрайність і до українності обкраяну обраяну не обрадовану маємо країно найкоханіша ÏÐÎÏÎÍÓÂÀÍÍß 16 читаймо світ як найсвіжішу газету бо ці вирви не після половецьких копит бо ці вдови не по дружинниках із полку Ігоря бо ці Нестори самвидаву не в Софіях Київських а ці концтабори навіть не з часу Третього Рейху і поети у них молодші від декларації Прав людини ой а ці Ярославни не на міських валах ой а цих Ярославен самих ждуть із темниць Реалії 331~ÇÀÏÈÑÊÈ ÄÎ ÒÞÐÌÈ ~ ці квіти зі синцями за спробу перейти кордон волі і неволі спокутую тепер головний гріх замало дарував Тобі квітів ~ випущено з клітки страховисько страху гіпнотизувало мене багатьма своїми головами по котрий я бік ґрат можливо по т о й затишніше ~ наразі цих кілька цидулок які напевно не дійдуть до Тебе навіть у хлібі чи у яблуці ~ ще захлинаємося сльозами слів ще корону поем одягнеш замість терну тепер лірика могла б задушити нас І.Калинець.Пробуджена муза ~332 ~ сором зараз зоставатись на волі промовила б Ти напевно як не один з0поміж нас ще тут ~ каже наша донечка після обшуку і мої віршики забрали один про сонечно що як золота криничка другий про сонечко яке заходить коли заберуть мене як маму * ~ серед надісланих протестів один на ім’я представника УРСР в ООН не тратимо гумору і в нещасті ~ щойно поет якого ми так любили закінчив виступати по телебаченню можливо він читав про смерть Лорки або про поетів у грецьких катівнях чи може про Анжелу Девіс це самозбереження поетів по0українськи Реалії 333~ * Вірші пізніше знайшлися.~ на книжковій шафі замість сконфіскованої фотографії В. Мороза Твоя приготовлена колись до «Троїстих музик» ~ скоро почнеться полювання за відьмами Ти мовила пригадуєш дивлячись на освітлений пізно вночі будинок на Дзержинського ~ дванадцятеро вас ще дванадцятеро готові до всього дванадцять відвідало мене вже в перший день дванадцять інших уникає мене дванадцятьох я перестав помічати але дванадцять незнайомих стали вітатися і ще стільки хочуть пізнатися зі мною І.Калинець.Пробуджена муза ~334 ~ нечисті руки літекспертів та іже з ними обмацують Твою вистраждану ночами сльозу невелика розрада та все ж справжню поезію рецензують тепер сексоти ~ не до приємності належить вітатися щодень по телефону зі слідчим але може випадково відчую т а м Твою присутність ~ не вір газетам сьогорічна Шевченківська нагорода поза всякими сумнівами випала Чорноволові і Дзюбі Стасів і Шабатурі Сверстюку і Стусові Світличному і Чубаєві ~ Наша пісня протесту Шевченко Вчора Сьогодні Завтра ~ Я бачу як оминає янгол радари і патрульні літаки Реалії 335~як проходить крізь ковані двері і заґратовані віконця він з райських осонь несе ясен сон що вимолює Тобі щовечір наша донечка ~ досить було Кармелюкові намалювати човника на в’язничній стіні щоб виплисти на волю безсилі мури і перед вашою легендою ~ вдруге заарештували мою Стефу плаче Шабатури як забрали обидва гобелени Лесю Українку та Кассандру я поцілувала у краєчки вони дивувалися навіщо ж отак я руки доньки цілую ~ вивищуєшся у моїх думках як Оранта понад мною понад усіма і всім ставши недосяжною І.Калинець.Пробуджена муза ~336 ~ серед семи діл милосердя для тіла шосте «ув’язненого відвідати» навчи Господи як сповнити його ~ нові прикмети цьогорічної весни нині ж повернули твій зимовий одяг ~ я подякував за співчуття одній пані як вони не розуміють що ви не жертви ~ мені завжди пригадується епізод з «Аліси» Керрола «Він тепер у тюрмі, відбуває покарання, а суд почнеться тільки на другу середу. Ну, а про злочини він ще і не думав».
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”