Древослів

Словник Української Мови

лопачений

[lopɑt͡ʃɛnɪj] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Ботаніка) –

    (про рослини) Такий, що має лопаті — широкі, розлогі листки або гілки.

  2. (Техніка) –

    (про предмети) Схожий на лопату за формою; широкий та плоский.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лопачений, р. лопаченого, д. лопаченому, з. лопаченого, о. лопаченим, м. лопаченім, к. лопачений

Більше записів