drevosliv.com

Словник Української

лоно

Буква

1. Застаріла назва грудей, пазухи або простору між грудьми та одягом, куди можна щось сховати або притиснути.

2. Переносно: внутрішня, захищена частина чогось, що огортає або містить у собі (наприклад, природи, родини, суспільства).

3. У релігійному, зокрема християнському, контексті — символічне позначення місця спокою, блаженства або притулку (наприклад, лоно Авраамове).

Приклади:

Приклад 1:
16 травня 1936 Хліб насущний У дно, у суть, у корінь речі, в лоно, у надро слова і у надро сонця! В екстазнім шалі, в час, коли найтонша, роздерти вглиб свідомості запону, аж зсунеться із нас, мов зайва шкура.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”

Приклад 2:
1.02.1921 Олександрійські вірші Lucroza О. Бургардтові Під кровом сільських муз, в болотяній Лукрозі, Де розум і чуття — все спить в анабіозі, Живем ми, кинувши не Київ — Баальбек, Оподаль від розмов, людей, бібліотек Ми сіємо пашню на неродюче лоно. Часами служимо владиці Аполлону, І тліє ладан наш на вбогім олтарі.
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 3:
На серцi спiвала струнка, бiла, як молоко, береза: у неї пишнi молодi перса, у неї золотi кучерi… …(Ляжу на твоє тьмяне лоно, мiй коханий, невiдомий обрiю!..) …Над архiпелагом осель, у м’ятову даль линула березова пiсня.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

More posts