1. Розділяти на частини, руйнувати щось тверде, крихке або погано з’єднане, зазвичай із силою та характерним звуком; розламувати.
2. Сильно згинати, викликаючи деформацію або пошкодження; гнути з натиском.
3. Примушувати когось змінити думку, рішення або підкоритися, долати чийсь опір (часто у стійких виразах, таких як “ломити волю”, “ломити характер”).
4. Викликати сильний біль, відчуття важкості або розбитості в тілі (про здоров’я, самопочуття).
5. Розмовляти, говорити (про щось), часто з відтінком грубості або невдоволення (у стійких виразах, таких як “ломити язика”, “ломити баки”).
6. У техніці та промисловості: піддавати механічному випробуванню на розрив, стиск, згин тощо для визначення міцності матеріалу.
7. Розвалювати, руйнувати щось створене, організоване (переносно, наприклад, “ломити старі порядки”).
8. У діалектах та розмовній мові: йти, їхати з силою, наполегливо долаючи перешкоди (наприклад, крізь хвилі, зарості).