локативність

Значення

1. (Лінгвістика) –

   У лінгвістиці — граматична категорія, що виражає просторове розташування об’єкта або місце дії, часто реалізована через відмінкові форми (наприклад, місцевий відмінок — локатив) або спеціальні конструкції.

2. (Філософія) –

   У філософії та соціальних науках — властивість бути прив’язаним до конкретного місця, просторового контексту; принцип аналізу явищ з урахуванням їхньої географічної, культурної чи історичної специфіки.

Правопис та відмінювання