1. Властивість бути обмеженим певною територією, місцем або сферою; місцевість, околиця, обмежена зона.
2. (Інформатика) Принцип організації даних і обчислень, за яким система найчастіше звертається до тих ресурсів (наприклад, комірок пам’яті), які є найближчими або нещодавно використовувалися.
3. (Математика, фізика) Властивість об’єкта або явища, що описується або проявляється лише в околиці певної точки простору або часу, без миттєвого впливу на віддалені області.