Значення
- (Медицина) –
Патологічна балакучість, порушення мовлення, що характеризується безладним потоком слів і фраз, часто без чіткого логічного зв’язку; спостерігається при деяких психічних захворюваннях або станах збудження.
- (Література) –
У літературознавстві та критиці — образне позначення надмірної, пустої балакучості в письмовому чи усному мовленні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. логорея, р. логореї, д. логореї, з. логорею, о. логореєю, м. логореї, к. логореє