Приклад 1:
— засiкши й виловивши iз збитого в купу розбутi‑лого стада, волiкли попiд пахи двоє гевалiв в унiформi, i вiн не дiставав до асфальту ногами, рештки товариства розгублено посунули слiдом, не знаючи, що почати, а вiн уже лебедiв до тамтих жалiбно: “Рєбята, ну бросьтє, ну отпустiтє, рєбята”, ноги пручалися, смикаючись у повiтрi окремо вiд тулуба, твiй зайчик, шафа двометрова, плiвсь як сомнамбула й знай мимрив — та нi, та де, та нiчо’ вони йому не зроблять, — а воронок уже стояв напоготовi, з роззяпленим заднiм отвором, i ти знову — вiдважна жiнка! — плигонула пiд колеса, пантерячим ривком на цей раз уже красивого й сильного тiла, довгонога блискавка в короткому кожушку, аж тамтих на два боки розкидало — а вже впихали чувака в машину: “Мальчiкi, — кресонула навiдлi голосом, аж забринiло, — да што ж ви ето, в самом дєлє, а?!”
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Приклад 2:
Минулися молодії Веселії літа, Немає з ким ости[г]лого Серденька нагріти. Нема кому зострінути, Затопити хату, Нема кому води тії Каліці подати.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Приклад 3:
Отъ сихъ единому нѣкоему богу на жертву людей топяху, ему же и донынѣ по нѣ коихъ странахъ безумныи память тво- рятъ: во день пресвѣт – лого Воскресенія Хрис- това, собравшеся юніи и играюще, вметаютъ че – ло вѣка въ воду, и бы- ваетъ иногда дѣйст- вомъ тыхъ боговъ, си естъ бѣсовъ, яко воме- таемыи во воду, или о древо, или о камень, въ водѣ разбиваются и умираютъ, или уто- паютъ; по иныхъ же странахъ не кидаютъ въ воду, но токмо водою обливаютъ, но единаче тому же бѣсу жертву сотворяютъ.Навівши найбільшу на сьогодні підбірку варіантів оповідей про ідо- лів, ми нижче відзначимо ще деякі уваги стосовно різних особливостей її змісту. Насамперед постає питання: наведені у творі персонажі взяті з ре- ального фольклору, хоча б і XVII ст., чи є наслідуванням польських іс- ториків.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
