1. Пов’язаний із взаємодією формальної логіки та лінгвістики, що стосується аналізу мовних явищ за допомогою методів логіки та дослідження логічних структур у мові.
2. Характерний для наукового напряму, що вивчає мову як засіб представлення знань і мислення, зокрема в галузях штучного інтелекту, семантики та комп’ютерної лінгвістики.