Значення
- (Історія) –
В античній Греції — рання форма історичної прози, хроніки, створені першими істориками (логографами), які описували місцеві перекази, легенди та події, часто з акцентом на місцевий колорит та генеалогії.
- (Педагогіка) –
У сучасному вжитку — метод навчання читанню, заснований на запам’ятовуванні та сприйнятті цілих слів або графічних образів слів, а не на складовому чи фонетичному аналізі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. логеграфія, р. логеграфії, д. логеграфії, з. логеграфію, о. логеграфією, м. логеграфії, к. логеграфіє