логарифм

Математична функція, обернена до показникової, що визначає показник степеня, до якого потрібно піднести задану основу, щоб отримати задане число; саме значення цього показника.

Приклади:

Приклад 1:
Якщо ( )tA і ( )TtA + – амплітуди двох послідовних коливань, що йдуть одне за одним через проміжок часу T, то відн о- шення ( ) ( ) ( ) T Tt t e e e TtA tAD δ δ δ ==+= +− − називається декрементом згасання, а його натуральний логарифм æ TDln δ== – логарифмічний декремент згасання. Позначимо τ проміжок ч а с у , п ро- тягом якого амплітуда коливань зменш у- ється в e разів.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Взявши натуральний логарифм із цього виразу, отримуємо         +∆−= * * e p m m ln2 3 kT E kT E2 F . Розв’язуючи це рівняння відносно FE , маємо * * e p m m lnkT4 3 2 EEF +∆−= .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Якщо електроліт складається з йонів А і В, що мають заряди z1 та z2, то логарифм коефіцієнта активності дорівнює: Ig -Az1z2 (9.9) У цьому рівнянні A є постійна, що залежить від температури і діелектричної проникності. Отже, на властивості даного електроліту впливають всі йони, що знаходяться в даному середовищі, а не тільки спільні з продуктами його власної дисоціації.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”