1. Який має великий, високий або випуклий лоб (про людину або тварину).
2. Розширений, опуклий у передній частині (про предмети).
3. Уживається як складова частина народних назв деяких рослин і тварин, наприклад: лобата качка, лобаста верба.
лобатий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Мабуть тітці припав до вподоби вусатий та лобатий Єремія. А на мені все лихо окошилось.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Частина мови: прикментик () |