1. (у ботаніці) такий, що має лізикарпний гінецей — тип зав’язі, у якому плодолистки зростаються лише краями, утворюючи одногнізду зав’язь з центральним стовпчиком, а насіння розташовується на внутрішніх кутах плодолистків.
2. (у ботаніці) такий, що стосується або характеризується лізикарпією — особливістю будови гінецею, коли стовпчики плодолистків залишаються вільними, а їхні зав’язі зростаються.