1. Скорочена форма жіночого імені Єлизавета, що вживається як самостійна власна назва.
2. Рідкісна народна форма жіночого імені Лізавета, що походить від церковнослов’янського Єлисавета.
ліза
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ліза була закохана в Германа! Вона мне недокурок і викидає його за борт човна, і течія несе з собою недокурену зм’яту цигарку з слідами на краю червоної фарби від жіночих уст.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Частина мови: іменник (однина) |