Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість формальної граматики, при якій нетермінальний символ може бути виведений із послідовності, що починається з цього самого символу (наприклад, A → Aα).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ліворекурсивність, р. ліворекурсивності, д. ліворекурсивності, з. ліворекурсивність, о. ліворекурсивністю, м. ліворекурсивності, к. ліворекурсивносте