1. (в антропології та історичному праві) Звичай або норма, за якою вдова зобов’язана або має право вийти заміж за брата свого померлого чоловіка.
2. (в біблеїстиці) Згаданий у Старому Завіті звичай, що зобов’язував брата помершого взяти за дружину його вдову, щоб продовжити рід покійного та забезпечити майнові права його спадкоємців (наприклад, кн. Повторення Закону 25:5-6).