Значення
- (Юриспруденція) –
Процедура видачі ліцензії (офіційного дозволу) державними органами на право здійснення певного виду діяльності, що потребує спеціального контролю.
- (Юриспруденція) –
Процес отримання офіційного дозволу (ліцензії) від правовласника на використання об’єкта інтелектуальної власності (програмного забезпечення, патента, твору тощо) на визначених умовах.
- (Юриспруденція) –
Система державних або міжнародних правил, норм та процедур, що регулюють видачу таких дозволів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ліцензування, р. ліцензування, д. ліцензуванню, з. ліцензування, о. ліцензуванням, м. ліцензуванні, к. ліцензування