Значення
- (Історія) –
У Німеччині та Австрії до 1918 року — державний службовець вищої кваліфікації, який склав спеціальний іспит (ліцендратський) і отримав право на зайняття певних адміністративних, судових або викладацьких посад.
- (Історія) –
Почесне звання, що надавалося урядовцям, вченим або юристам за особливі заслуги в деяких європейських країнах.
- (Освіта) –
У сучасному вжитку (рідко) — особа, яка має вчений ступінь ліценціата (проміжний між бакалавром і магстром) у системі вищої освіти деяких країн.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ліцендрат, р. ліцендрата, д. ліцендратові, з. ліцендрата, о. ліцендратом, м. ліцендраті, к. ліцендрат