ліцендрат

[lit͡sɛndrɑt] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Історія) –

    У Німеччині та Австрії до 1918 року — державний службовець вищої кваліфікації, який склав спеціальний іспит (ліцендратський) і отримав право на зайняття певних адміністративних, судових або викладацьких посад.

  2. (Історія) –

    Почесне звання, що надавалося урядовцям, вченим або юристам за особливі заслуги в деяких європейських країнах.

  3. (Освіта) –

    У сучасному вжитку (рідко) — особа, яка має вчений ступінь ліценціата (проміжний між бакалавром і магстром) у системі вищої освіти деяких країн.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ліцендрат, р. ліцендрата, д. ліцендратові, з. ліцендрата, о. ліцендратом, м. ліцендраті, к. ліцендрат

Більше записів