1. У Німеччині та Австрії до 1918 року — державний службовець вищої кваліфікації, який склав спеціальний іспит (ліцендратський) і отримав право на зайняття певних адміністративних, судових або викладацьких посад.
2. Почесне звання, що надавалося урядовцям, вченим або юристам за особливі заслуги в деяких європейських країнах.
3. У сучасному вжитку (рідко) — особа, яка має вчений ступінь ліценціата (проміжний між бакалавром і магстром) у системі вищої освіти деяких країн.