1. Старовинна слов’янська таємна азбука, у якій літерам кирилиці відповідали певні слова (наприклад, А — “аз”, Б — “буки”, разом — “азбука”), що використовувалася для шифрування, пам’ятних записів або як мнемонічний прийом.
2. Рідкісна назва для акровірша (вірша, де початкові літери рядків утворюють слово або фразу), особливо в давній українській поезії.