Словник Української Мови
Буква
1. Старовинний легкий верхній одяг з довгими рукавами, який носили переважно влітку.
2. Рідкий розчин, що залишається після вилуговування золи; луг.
3. Рідка суміш для просочування (імпрегнації) деревини, що складається з антисептиків і води.
4. Те саме, що літопис (застаріле).
Приклад 1:
Гризельда накинула на себе легенький літник-кунтуш і вийшла в садок. Вже сонце сховалось за ліси, вже й тінь впала на Віслу, на завіслянські бори, а сиза імла вкрила береги, неначе наміткою, а Гризельда все ходила по садку і не примітила, як смерклось надворі, як вогкий туман обкропив її русяві важкі коси на голові срібними крапельками.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”