Словник Української Мови
Буква
1. Скорочена форма прислівника “літом”, що вживається в розмовній мові та художніх текстах для відтворення діалектних особливостей або з метою стилізації.
2. У літературній мові — форма місцевого відмінка однини іменника “літок” (рідк.), що означає “влітку”, “протягом літа”.
Приклад 1:
А Оришка – стара вже,- нездужала – тільки й того, що доглядає дитини… Як літком немає Мотрі дома,- баба зварить йому їстки, догляне, й нагодує, й спати положить, котка співає… А й дитина ж то вийшла – на славу! Повновиде, чорняве, головате, розумне… Тільки якесь невеселе, вовчкувате, тихе.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Приклад 2:
Зазвичай її порівнюють з кабіною управління літком, яка ергономічно поєднує в собі всі показники, що відоФ бражають його рух [4]. Мета tableau de bord – надання керівнику оперативної і лаконічної інформації про кожен підрозділ підприємства.
— Котляревський Іван, “Енеїда”