Фахівець у галузі літературознавства, який вивчає теорію та історію літератури, аналізує художні твори та літературний процес.
літературознавець
Буква
Приклади:
Приклад 1:
Передусім — давні й нові друзі музею з Ленінграда — директор музею Пушкіна М. Калаушин, літературознавець І. Ямпольський, Сергій Полуботко — далекий нащадок нашого славного земляка, викладач Морської академії. Перед очима — окремі яскраві образи.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
У класі, де навчався Михайло, було всього 12 учнів, і серед них плеяда майбутніх видатних українців: поет і літературознавець Володимир Отроковський; германіст, знавець ісландської мови й літератури Сергій Цікаловський; український мовознавець, основоположник соціальної діалектології Борис Ларін; поет і літературознавець Павло Филипович… Це — щирі друзі Михайла Драя не лише в Колегії, а й по закінченні її. Володимир Отроковський і Павло Филипович були боярами на весіллі Михайла Драя… І Михайло з головою поринає у навчання, яке було розраховане суворо по годинах: о 6:30 учні прокидались; о 7:00 — спільна молитва, після неї — чай; 7:30–8:30 — готування уроків; 8:45 — 9:00 — спільна «передкласна» молитва; 9:00 — 12:00 — три уроки; 12:00 — сніданок; 13:00–15:00 — два уроки; 15:00–16:00 — гімнастика, танці, праця, лазня; 16:00 — обід; 16:30–18:00 — вільний час; 18:00–20:15 — готування уроків, практичні заняття; 20:20 — чай; 20:45–21:45 — вечірні заняття; 21:55 — вечірня молитва перед сном… Крім учителів у Колегії були ще й шкільні «гувернери», за допомогою яких учні вивчали французьку й німецьку мови.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 3:
За два тижні по цьому аналогічна презентація творів Михайла Драй-Хмари відбулася у Черкаському університеті імені Богдана Хмельницького, у якому взяли участь автор вступного слова до видання, ініціатор цього заходу Микола Томенко і упорядник видання, літературознавець Сергій Гальченко. Про творчість Драй-Хмари написано вагомі літературознавчі дослідження, серед яких я б відзначив: • роботи Оксани Ашер, Івана Дзюби, Миколи Жулинського, Сергія Гальченка, де образ Михайла Драй-Хмари подається як одне з найвищих досягнень української художньої культури 20–30-х років XX століття; • роботу українського лінгвіста і літературознавця, емігранта другої хвилі Юрія Шереха (Шевельова) «Поезія Михайла Драй-Хмари», присвячену розшифруванню барвопластичної символіки поета; • дослідження Валентини Саєнко «Художня планета Михайла Драй-Хмари», присвячене символіці поета, зокрема системі звукового інструментування, спрямованій на створення звукового образу.
— Самчук Улас, “Марія”