Древослів

Словник Української Мови

літавець

[litɑʋɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Зоологія) –

    Той, хто літає; птах, комаха, що має здатність до польоту.

  2. (Техніка) –

    Заст. Літун, авіатор; той, хто керує літальним апаратом або літає на ньому.

  3. (Техніка) –

    Рідкісне. Те саме, що літальний апарат (повітряна куля, дирижабль, літак тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. літавець, р. літавця, д. літавцеві, з. літавця, о. літавцем, м. літавцеві, к. літавцю

Більше записів