літ

1. (у словосполученні «від сотворіння світу», «від Різдва Христового») Одиниця літочислення, рік (застаріле або книжне, вживається переважно в церковному, історичному чи поетичному контексті).

2. (у множині «літа») Вік, роки життя людини (застаріле або високого стилю).

Приклади:

Приклад 1:
От як став Білий Палянин до літ доходжати, став він собі думати-гадати, про своє життя розважати: «З усіх я, — каже, — вродою вдався, а ще ж бо я долі не діждався. Порадь мене, Зірнице-мати, де мені пари шукати; чи межи боярством, преславним лицарством, чи межи князівством, чи межи простим поспільством?
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Одного літнього дня надвечір, за сімсот літ перед Різдвом Христовим, до морських берегів нашого південного Степу причалили гості. На веселих, гінких корабликах, повних вина й оздоб, мармурових богів і богинь, вони з’явилися до наших і скіфських вогнищ.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Приклад 3:
Часто траєкторію позначають літ е- рою L, тоді ∫= L r d F A . Таким чином робота сили вздовж кривої L дорівнює криволінійному інте г- ралу від вектора  F вздовж траєкторії L. Нехай залежність сили SF від шля- ху S зображена графічно (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”